Утеплення фасадів мінеральною ватою: способи і особливості

Готуючись до настання холодів, жителям приватних будинків і квартир варто подумати про теплоізоляцію. Продумане утеплення зовнішніх стін (або внутрішніх) допомагає краще зберігати тепло і витрачати менше грошей на опалення. Один з популярних, навіть класичних, матеріалів для утеплення – це мінеральна вата.

Стандартна схема утеплення фасаду мінеральної ватою

Цей вид термоізоляційної сировини використовують під час утеплення підлоги, стін, перекриттів, приміщень на горищі і даху, навісних вентильованих фасадів. Частіше мінеральну вату кладуть з зовнішнього боку будівлі: зовні віддача матеріалу буде максимальною, більше ніж при укладанні його зсередини приміщень.

Схема утеплення стін мінеральною ватою:

1. Підготовчі роботи. Починається все з повного, ретельного очищення поверхні: весь пил, пліснява, залишки старої штукатурки, бруд, тирса та інше сміття повинно бути прибране. Прибирання зазвичай проводиться руками, для досягнення максимального результату – з використанням шпателя або спеціального пилососа. Після цього стіна висушується фенами або обігрівачами. Якщо були помічені сліди грибка або плісняви, вона обробляється дезінфікуючими розчинами.
2. Кожна тріщина, незалежно від глибини, закривається. Для заглиблень до 3 сантиметрів використовується піна (звичайна, монтажна), а для більш серйозних ушкоджень – ще й спеціальна пакля. Потім стіни покриваються антисептичними матеріалами, ґрунтовкою – не поспішаючи, кожен новий шар наносять тоді, коли висохне попередній.
3. Накладається, фіксується мінеральна вата – про це читайте нижче.
4. Фінішна обробка стін. Крім декоративної функції вона відіграє й іншу важливу роль: захищає утеплену стіну від зовнішніх впливів – вологи, вітру, механічних пошкоджень.
5. Якщо після утеплення стін мінватою планується накладання штукатурки, використовується армована сітка. Утеплювач змащується клеєм, до нього щільно прикладається сітка, знову йде шар клею. Після здійснюється обробка.

Якщо замість штукатурки для обробки використовується сайдинг або робиться облицювання цеглою, то в такому випадку армована сітка не потрібна.

Способи укладення мінеральної вати при утепленні зовні фасаду

Технологія утеплення фасаду обирається з урахуванням матеріалу, з якого побудований будинок, стану стін, що утеплюються, виділеного бюджету. Зазвичай використовується 3 способи укладення:

1. «Колодязне» утеплення – мінеральна вата розміщується між стіною і облицюванням з цегли, бетону або іншого будматеріалу.
2. Каркасний, він же «сухий» або «вентильований» метод – універсальний, тому що підходить для стін з різних будматеріалів. Плити утеплювача якомога щільніше вкладаються в каркас з металу. Кріпляться до поверхні такі конструкції дюбелями-парасольками і клеєм, при цьому залишається спеціальний просвіт, через який проходить повітря. Так не утворюється конденсат, утеплювач не дає усадку і не зволожується.
3. «Мокре» утеплення фасадів мінеральною ватою – вона прикладається до стіни, фіксується клейовим розчином і дюбелями-парасольками. При цьому способі покриття стає майже однорідним, без отворів, щілин і швів. Товщина шару утеплювача – не менше 15 см.

«Мокрий» метод називають ідеальним для будівель з цегли та газо- чи піноблоків. Він використовується в двох системах – «легкій» і «важкій». Переваги першої – менша вартість і простота технології: утеплювач фіксується клеєм і дюбелями, після йде оздоблюваний матеріал. Дивіться схему:

В основі «важкої» технології – накладання товстого шару зовнішньої штукатурки (може досягати 50–55 мм). Для закріплення вати використовують арматурну сітку різної щільності і розміру клітинок. Збільшені дюбелі важливі для гарантії міцної фіксації та захисту утеплювача від деформації.

Для зовнішньої ізоляції бажано використовувати фольговану мінвату – для забезпечення гідроізоляції. Застосовуючи звичайну мінеральну вату, поверх неї укладайте фольгу, металізований папір або спеціальну гідроізоляційну плівку – її пропонують багато виробників утеплювачів.

Утеплення фасадів мінватою не проводиться у вологу погоду. Цьому приділяється особлива увага, тому що цей утеплювач дуже довго сохне.

Внутрішнє утеплення мінватою – три ефективні технології

Незважаючи на те, що зовнішню термоізоляцію мінватою проводять частіше, її використовують і для внутрішніх робіт. Найпопулярніші технології внутрішнього утеплення:

1. Каркасна. Металеві або дерев'яні рейки кріпляться до стіни по вертикалі на відстані 50–100 мм від стіни, а між собою – на відстані, рівній ширині плит вати. Між ними щільно одна до одної укладаються плити мінеральної вати. Поверх укладаються листи гіпсокартону, після цього робиться декоративна обробка. Процес можна побачити на цьому відео:

2. На скобах. Застосовується для дерев'яних і пінобетонних стін. В них забиваються кріпильні скоби П-подібної форми – на відстані, рівній ширині плит вати.На скоби надіваються смуги мінвати, відрізані із запасом 10 см. Стежте за тим, щоб вони вкладалися щільно одна до одної. Якщо все робити правильно, матеріал ляже «гармошкою», що дозволяє забезпечити потрібну щільність і герметичність. Після цього можна займатися зовнішнім оздобленням.
3. Цокольний карниз – найпростіший метод, що не вимагає спеціальних навичок. Цокольний профіль кріпиться до стіни знизу дюбелями, в нього знизу догори вкладається мінвата. Вона кріпиться до стіни клеєм, якщо це плити, або дюбелями, якщо вона в рулонах. Після проводяться оздоблювальні роботи.

 

Наскільки важливо, яка мінвата використовується для утеплення фасаду?

Мінеральна вата буває різних видів: базальтова, шлакова, скловолокниста; різної структури з горизонтальними або вертикальними шарами; у вигляді гофри і просторова. Обираючи матеріал для певної технології, враховуйте його основні характеристики.

Наприклад, утеплення стін базальтовою ватою не дарма вважається найбільш екологічним з усіх: її роблять з габро-базальту – вулканічного каменю. Такий матеріал водонепроникний, стійкий до займання, має низьку теплопровідність – 0,031–0,047 Вт/м*К, мінімальну усадку – до 5-6 %. Його показник паропроникності – 0,3 мг; опірності до стиснення – від 6 до 82 кПа; щільності – 20–200 кг/м3, що навіть при деформації гарантує довгий термін служби.

Ідеальна кам'яна вата для утеплення стін будівель, розрахованих на тривалий термін експлуатації: приватних будинків, квартирних та офісних висоток, адміністративних будівель. Її використовують для будівництва саун, лазень, парилень, кают і підсобних приміщень на кораблях. До переліку об'єктів, що утеплюються, входять і різні види трубопроводів, в яких коливання температур становить від -100 до +1000 градусів.

Шлаковата – виробляється з відходів металургії, якість її нижче, ніж базальтової. Вона не така міцна, не витримує великих навантажень і змін температури, гігроскопічна, втрачає теплоізоляційні характеристики, коли на неї потрапляє вода. У волокнах шлаковати утворюються кислотні сполуки, які провокують появу іржі на поверхнях будинку. Теплопровідність – від 0,46 до 0,48 Вт/м*К, щільність – 300 кг/м3. Може бути дуже пухкою і жорсткою. Цим видом матеріалу, незважаючи на низьку вартість, утеплюють у невеликих масштабах, в основному тимчасові технічні споруди, підсобні приміщення.

Ще один поширений вид мінеральної вати для утеплення фасаду – скловата, яка виробляється з відходів склопереробної промисловості. У неї висока хімічна стійкість, довгі волокна – до п'яти разів довше, ніж у базальтової, наприклад. Товщина – приблизно 3–5 мкм, щільність – до 130 кг/м3. Значення теплопровідності сягають 0,041–0,043 Вт/м*К.

Техніка безпеки

Працюючи із скловатою, потрібно надягати рукавички з гуми, одяг з довгими рукавами, спеціальні захисні окуляри, респіратор. На робочому місці не повинна знаходитись їжа та питна вода у відкритих ємностях. Кожного дня після закінчення робіт залишки вати прибираються, щоб уникнути поширення її волокон по всьому приміщенню.

Гумові рукавички потрібні і при роботі із шлаковатою, а кам’яна не така колюча, більш безпечна для людини.

Правильний вибір матеріалу і технології має таке ж важливе значення, як і вибір виконавців та часу для проведення робіт, виділений бюджет. Мінеральна вата – надійний утеплювач, який має свої особливості укладення. Його можна укласти самостійно, але потрібні навички проведення підготовчих робіт, використання клейових сумішей, оздоблювальних матеріалів, монтажу гіпсокартону. Враховуйте це, зважуючись на проведення ремонту власноруч.