Утеплення стін пінополістиролом – теорія та практичні поради

Пінополістирол – універсальний, популярний теплоізоляційний матеріал. Його застосовують для утеплення будинків від цоколю до даху, та квартир – від передпокою до лоджії і зовнішнього боку стін. Тут ми розглянемо зовнішнє і внутрішнє утеплення фасадів пінополістиролом.

Щоб визначитись з матеріалом, правильно підібрати товщину листів, кількість шарів укладання, варто дещо дізнатися про технічні характеристики утеплювачів. Але у випадку з пінополістиролом почати варто навіть не з цього, а з пояснення термінології.

Пінополістирол, екструдований пінополістирол, пінопласт – один і той же матеріал?

Заглянувши в кілька інтернет-джерел, можна подумати, що всі три терміни синонімічні і вказують на один і той же матеріал. Насправді в трьох назвах – два матеріали. Це пінополістирол, який у побуті часто називають пінопластом.

І екструдований пінополістирол – пінопласт, що пройшов додатковий етап обробки, екструзію.

D:\БИЗНЕС\ДИМА\Утепление фасадов\картинки пенополистирол\пенополистирол экструдированный.JPG

Ці матеріали схожі за деякими характеристиками, тому що виготовляються з однієї вихідної сировини – полістиролу, але відмінності все ж є. Називати їх пінопластом можна, але при цьому потрібно чітко розуміти, про який саме матеріал йде мова.

Порівняльні характеристики пінополістиролу, екструдованого пінополістиролу

Показники

Пінополістирол (пінопласт, ПСБ)

 Екструдований пінополістирол (ЕППС)

Відхилення (по відношенню до ЕППС)

Теплопровідність Вт/(м*К)

0,032–0,038

0,03–0,035

- 0,002–0,003

Водопроникність (% до ваги)

1,6–3,5%

0,1–0,4%

- 1,5–3,1%

Паропроникність (Мг/(м*г*Па))

0,05

0,013

- 0,037

Щільність (кг/м3)

11–35

30–45

+ 19–10

Клас займистості (без розмірності)

Г2–Г4 (залежить від виробника)

Г1–Г4 (залежить від виробника)

перевага в 1 клас

 

Теплопровідність – показник, що відображає здатність матеріалу пропускати тепло. Чим вона нижче, тим краще. За цим показником у ПСБ та ЕППС немає істотних відхилень.

Гігроскопічність – це здатність поглинати вологу, у ЕППС вона нижче, і це перевага.

Паропроникність – один із суперечливих показників. У ЕППС паропроникність нижче, що означає, що матеріал гірше пропускає пар, тобто погано виводить залишкову вологість з приміщення. Багатьох лякає те, що стіни під екструдованим пінополістиролом не «дихають» або «дихають» гірше, ніж під пінопластом. Але насправді за виведення зайвої вологи більш відповідає правильно встановлена система вентиляції, а не стіни. Через цегляні стіни, наприклад, виходить лише 0,5–3% всієї вологи. Якщо вони перестануть виходити через утеплені стіни, це не збільшить проблему із зайвою вологістю.

Щільність у ЕППС помітно вище – це теж перевага.

Класи займистості – чим цифра менша, тим менше матеріал піддається горінню. Для утеплення стін пінополістирол (екструдований і неекструдований) береться тільки модифікований, з антипіренами в складі. Тому не можна говорити, що якийсь з двох матеріалів горить краще або гірше: якщо порівнювати за класами, властивість до самозатухання буде однаковою, точніше, однаково корисною для забезпечення пожежної безпеки.

Для довідки: маркування самозатухаючого пінопласту – ПСБ-С.

Яким пінополістиролом краще утеплювати стіни?

Пінопласт – більш пухкий і крихкий, ніж ЕППС, тому, якщо використовувати його для утеплення, то краще тільки для зовнішніх робіт. Переваги такого підходу:

  1. Економія коштів. 1 м2 пінопласту завтовшки 50 мм, щільністю 25 кг/м3 коштує близько 40 гривень, 1 м2 ЕППС товщиною 50 мм, щільністю 32–34 кг/м3 коштує близько 70–80 гривень (станом на осінь 2015 року), тобто майже в 2 рази більше.
  2. Краще зчеплення клейових сумішей з поверхнею утеплювача – за рахунок згаданої пухкості. При неправильному підході до укладання листи ЕППС можуть відвалитися, з пінопластом цей ризик практично відсутній.
  3. Краща паропроникність, про яку говорилося вище. Досить суперечлива перевага. Її можна брати до уваги за відсутності можливості налагодити вентиляцію в приміщенні.

Екструдований пінополістирол обирають замість пінопласту через хорошу щільність і практично однорідну структуру: листи не кришаться, не ламаються. У лабораторних умовах було доведено, що термін його служби – близько 50 років. Побічно це підтверджують дослідження контрольних зразків ЕППС, взятих з огороджувальних конструкцій споруди, побудованої у 1976 році – утеплювач був у чудовому стані.

Додаткові переваги обох матеріалів:

  • не вимагають використання для роботи спецзасобів для захисту шкіри, очей, органів дихання, тому що в спокійному стані не виділяють шкідливих сполук, не порошать, не мають різкого специфічного запаху;

  • легко ріжуться на відрізки будь-якої форми без використання спеціального обладнання;

  • не піддаються дії води, луги, мінерального масла, кислоти;

  • контактують з цементними, гіпсовими, клейовими розчинами;

  • стійкі до стиснення;

  • не являються прийнятним середовищем для розмноження живих організмів – гризунів, грибка, плісняви. Відомі випадки, коли колонії бактерій селилися на пінопласті, але для цього має збігтися декілька чинників: підвищена вологість, погана вентиляція, заражена або погано оброблена стіна. І гризуни теоретично можуть гризти плити, але роблять вони це не з цікавості до матеріалу, а вимушено, наприклад, прогризаючи вихід для себе.

Розрахунок товщини листів для утеплення фасадів пінополістиролом

Визначитися з товщиною листів – це перше, що потрібно зробити, готуючись до утеплення. Важливо не купити занадто товсті, щоб не витратити зайвого, і дуже тонкі листи, інакше вони не будуть виконувати свою задачу. Працюючи з проектами, фахівці враховують показник термічного опору (він постійний для певної кліматичної зони) і коефіцієнт теплопровідності утеплювача. Товщину листа визначають шляхом діленням цих двох показників.

В Україні існує 4 температурних зони, термічна опірність зовнішніх стін в них коливається в межах 2,0–2,8 м2*К/Вт. Наприклад, Одеська область відноситься до 2-ї температурної зони, розрахункова термоопірність становить 2,5 м2*К/Вт. Якщо взяти теплопровідність пінополістиролу 0,03 Вт/(м*К), то вийде, що потрібні листи товщиною 80 мм, якщо 0,04 Вт/(м*К), то достатньо 60 мм. Якщо листів таких розмірів немає, можна укласти їх в два шари.

Для внутрішнього утеплення будівель краще використовувати плити товщиною 10–20 або 30–40 мм, які укладаються одним шаром – це дозволяє утеплитися без великих втрат житлового простору.

Технологія зовнішнього утеплення – основні етапи робіт

Зовнішні роботи по утепленню фасадів пінополістиролом рекомендується проводити при 5°C і вище (але не нижче), обов'язково в суху погоду.

Поетапно процес виглядає так:

  1. Підготовка поверхні: зачищення, зашпакльовування щілин і тріщин.
  2. Приготування клейової суміші. Це може бути, наприклад, Ceresit CT-85. Щоб не готувати розчин, можна скористатися поліуретановою піною-клеєм – вона продається в балонах, приклеює не менш надійно.
  3. Нанесення клейової речовини на плити пінополістиролу. Зверніть увагу: це робиться за особливою схемою: викладається кант з суміші, посередині вона наноситься «крапками» середнього розміру.
  4. Поради. Використовуючи піну, дайте їй після нанесення трохи «вистоятися», тоді вона не буде розширюватися і забезпечить достатню клейкість. Кількох хвилин достатньо. Після цього плита прикріплюється до стіни. Для більш надійного зчеплення її краще зняти і через 2-3 хвилини знову прикласти.
  5. Додаткова фіксація плит дюбелями з грибоподібними пластиковими шапочками.D:\БИЗНЕС\ДИМА\Утепление фасадов\картинки для утеплення пінопластом ключі 10 ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ\дюбель-парасолька.jpg
  6. Промазування плит клейовою сумішшю, нанесення армованої сітки – для надання теплоізоляційному шару міцності. Ретельне шпаклювання швів.
  7.  Ґрунтування стін, нанесення декоративної штукатурки або фарби.

Теплоізоляційний «пиріг» у розрізі:

D:\БИЗНЕС\ДИМА\Утепление фасадов\картинки для утеплення пінопластом ключі 10 ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ\теплоізоляційний пиріг.jpg

При утепленні дерев'яних стін пінополістиролом технологія відрізняється тим, що для пінополістирольних плит на стіни набивається дерев'яний каркас. Утеплювач вкладається в нього, поверх покривається дифузійною мембраною. Декоративну обробку роблять з сайдингу, тонкої штукатурки або вагонки.

Технологія внутрішнього утеплення стін пінополістиролом

В цілому процес виглядає так само, як утеплення цегляних або панельних будинків, але до перерахованих вище етапів додаються:

  1. Зняття старого покриття зі стін та їх протигрибкова обробка.
  2. Утеплення віконних відкосів.
  3. Укладання на полістирольні плити, що наклеєні в нішах за радіаторами, ізолюючого матеріалу, вкритого фольгою – щоб вони краще віддавали тепло.

Додаткове кріплення плит дюбелями при проведенні внутрішніх робіт не потрібно.

По завершенню, вже після укладання армованої сітки, можна не ґрунтувати та штукатурити стіни під шпалери чи фарбу, а закрити їх гіпсокартоном.

Утеплення фасаду і стін зсередини пінополістиролом завдяки легкості та слухняності матеріалу трудомістким назвати складно. Впоратися з цим за наявності мінімального досвіду роботи з клейовими сумішами, різними видами штукатурки, молотком, будівельним рівнем, можна. Головне – це визначитися з видом матеріалу, товщиною листів, запастися потрібною кількістю утеплювача, допоміжних матеріалів, правильно обрати час для проведення робіт.

Обираючи послуги професійних монтажників, ви отримуєте рекомендації, засновані на досвіді вдало проведених робіт, і виграєте час. Підбираючи виконавця, звертайте увагу на відгуки, слідкуйте за чесним формуванням кошторису, не вважайте зайвим з'ясувати, як обираються матеріали і як буде виглядати весь процес. І тоді, завдяки утепленню, дійсно можна буде насолоджуватися здоровим мікрокліматом в будинку і заощаджувати на оплаті послуг з опалення.


последние добавленные статьи

Як утеплити панельний будинок
Читати статтю
Як утеплити квартиру
Читати статтю
Ефективні методи утеплення лоджії
Читати статтю